II Міжнародна науково-технічна конференція імені В.М. Воєводіна «Проблеми сучасної ядерної енергетики»

16–18 квітня 2025 року в місті Харків на базі Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна у змішаному форматі відбулася II Міжнародна науково-технічна конференція імені В.М. Воєводіна «Проблеми сучасної ядерної енергетики», яка вкотре стала важливою подією для наукової, освітньої та професійної спільноти атомної галузі України.

Організаторами заходу були: громадська організація «Українське ядерне товариство», Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна.

У межах конференції були розглянуті питання за такою тематикою:

• розвиток ядерно-енергетичного комплексу України; 
• матеріали для ядерної  енергетики; 
• підвищення рівня безпеки та ефективності експлуатації АЕС; 
• подовження терміну експлуатації енергоблоків та управління; 
• старіння обладнання АЕС; 
• ядерна, радіаційна і екологічна безпека при поводженні з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом;
• проблеми термоядерного синтезу; 
• робота з громадськістю в атомній галузі.

У заході взяли участь 160 зареєстрованих учасників, з яких близько 50 — безпосередньо в очному форматі. Загалом з доповідями виступили понад 60 науковців, фахівців підприємств, студентів і аспірантів та школярів, які представили результати досліджень, нові технології та інноваційні підходи до розвитку атомної енергетики.

Доповіді були представлені на українській та англійській мовах.

Перший день конференції проходив у змішаному форматі.

Урочисте відкриття конференції супроводжувалося вітаннями від представників організаторів та гостей заходу – громадська організація «Українське ядерне товариство», ХНУ ім. В.Н. Каразіна, ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут», Європейського ядерного товариства (ENS), а також інших провідних наукових установ.

З вітальним словом виступив проректор з науково-педагогічної роботи ХНУ ім. В.Н. Каразіна Антон Пантелеймонов, який наголосив на важливості конференції для університетської спільноти та розвитку ядерної науки в Україні.

Голова організаційного комітету, академік НАН України Микола Азарєнков, згадав історію створення конференції та вшанував пам’ять Віктора Миколайовича Воєводіна — ініціатора та ідейного натхненника заходу, члена правління УкрЯТ і Вищої наукової ради ENS.

Президент Українського ядерного товариства Володимир Холоша підкреслив значущість конференції як платформи для обговорення актуальних викликів і перспектив розвитку ядерної енергетики України. Він подякував фахівцям, які, попри війну, продовжують розвивати галузь і впроваджувати інноваційні рішення для зміцнення позицій атомної енергетики в енергосистемі країни.

До церемонії відкриття також долучився Dr. Eng. Stefano Monti, представник Європейського ядерного товариства. У своєму виступі він наголосив на важливості міжнародної співпраці, наукового обміну та підтримки України з боку європейської ядерної спільноти. Він побажав учасникам плідної роботи та підкреслив, що конференція є не лише технічною платформою, а й проявом солідарності та спільної відданості ядерному майбутньому України та Європи.

Панель присвячена доповідям щодо добудови енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС, де обговорювалися стратегічне значення проєкту, технічні виклики та роль науково-технічного супроводу викликала жвавий інтерес та бурхливе обговорювання серед учасників.

У межах секційних доповідей першого дня розглядалися питання матеріалознавства, нових технологій для паливних збірок і корпусних сталей, радіаційного захисту та прогнозування екологічних наслідків. Окрему увагу приділили темам комунікації з громадськістю, проблематиці ядерної безпеки, участі України в Програмі Євратом, кіберзахисту, розвитку технологій АСУ ТП, а також застосуванню блокчейну в управлінні ланцюгами постачання в ядерній галузі. Таким чином, доповіді першого дня охопили широкий спектр міждисциплінарних тем, що формують сучасний вектор розвитку ядерної енергетики України.

Від НТК ЯПЦ ННЦ ХФТІ в перший день були представлені такі доповіді:

1. Створення нейтронпоглинаючих матеріалів і ПЕЛів з підвищеними характеристиками працездатності Грицина В.М.
2. Визначення температури експлуатації елементів конструкції надставки касети АРК, оцінка надійності їх охолодження в активній зоні ВВЕР-440 Джамірзоєв А.Д.
3. Матеріалознавчі дослідження і розрахунки ефективності поглинання нейтронів HfB2 в умовах роботи в реакторі ВВЕР-1000 Легенький Є.С.
4. Основні аспекти радіаційного захисту контейнерів ВЯП та оцінка можливостей його поліпшення Зуйок В.А.

Другий та третій день конференції відбувалися в форматі он-лайн та також охоплювали широкий спектр тем: від матеріалознавства, безпеки експлуатації АЕС і продовження терміну експлуатації — до питань комунікації з громадськістю, поводження з РАВ та перспектив термоядерного синтезу.

Від НТК ЯПЦ ННЦ ХФТІ в другий день була представлена доповідь Чернова І.О «Дослідження структурно-фазового стану таблеток титанату диспрозію та гафнатів диспрозію і гадолінію, автоклавованих в модельному середовищі теплоносія реактора ВВЕР-1000», а в третій день доповідь Рєдкіної Г.П. «Потенційні механізми, що впливають на деградацію оболонок ТВЕЛів із цирконієвих сплавів при тривалому сухому зберіганні»

Відеозапис всіх днів конференції можна знайти та  подивитись на Youtube

З тезами доповідей конференції можна ознайомитися за посиланням: Тези